Прикладка — це різновид означення, виражена іменником, що дає іншу назву предмету, вказує на його ознаку, властивість.
У варіанті А слово «читання» є підметом, а «вікно» – іменною частиною складеного присудка, а не прикладкою.
У варіанті Б немає прикладки.
У варіанті В «поезія» й «історія» — однорідні члени речення, з’єднані сполучником «і», а «батьківська могила» – частина складеного присудка.
У варіанті Г немає прикладки.
Отже, жоден з варіантів не містить поширеної прикладки.
Ответ: варіанту з поширеною прикладкою немає.